Авторизация
Переглядають правила бронювання військовозобов’язаних працівників і готують нові механізми відповідальності за ухилення від військової служби. Уряд уже обмежив бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики до 95%, а до 1 грудня планує розробити механізм повного бронювання працівників в обмін на добровільне залучення частини з них до війська. Водночас блокування рахунків і арешт майна поки залишаються можливими пропозиціями, а не затвердженими санкціями. Детальніше - "ЗаБор"
23 жовтня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1328, яка передбачає перегляд критеріїв критичності підприємств і змінює підходи до бронювання військовозобов’язаних. Текст документа оприлюднили 26 жовтня.
Згідно з новими правилами, для підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів граничний рівень бронювання становитиме 95% військовозобов’язаних працівників замість 100%.
Водночас працівників, які безпосередньо забезпечують виробництво, виконання оборонних контрактів, ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи, мають бронювати в повному обсязі. Підвищити загальний ліміт за потреби можна буде за відповідним рішенням уповноважених органів.
Також державні органи мають протягом десяти днів після набрання постановою чинності переглянути критерії, за якими підприємства отримують статус критично важливих, і перевірити їхню відповідність оновленим вимогам.
Для розгляду таких питань уряд створює Координаційний центр з організації бронювання. Він, зокрема, надаватиме рекомендації щодо визначення критичності підприємств і збільшення частки заброньованих працівників понад 50%.
Окремо уряд готує нову модель мобілізаційних зобов’язань для бізнесу. Вона передбачає можливість бронювати 100% військовозобов’язаних працівників підприємства за умови, що компанія регулярно та добровільно залучатиме частину своїх працівників до військової служби.
Про цей задум 23 жовтня повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, механізм мають опрацювати Міністерство оборони та Міністерство економіки спільно з представниками бізнесу. Уряд планує затвердити його до 1 грудня.
Передбачається, що людина заздалегідь знатиме, на який термін іде служити, а за нею зберігатимуться робоче місце та заробітна плата.
За словами прем’єра, така система має зробити мобілізацію більш прогнозованою, забезпечити можливість ротації військових і зменшити потребу в розшуку людей на вулицях.
Водночас конкретні умови участі підприємств у цій моделі ще мають розробити. Тож говорити про остаточно затверджений механізм поки зарано.
В Україні також обговорюють посилення відповідальності за ухилення від військової служби та самовільне залишення військової частини (СЗЧ).
Як повідомляє ТСН, серед можливих заходів називають арешт банківських рахунків, арешт майна та позбавлення права керувати транспортними засобами. Про такі варіанти журналістам розповів один із народних депутатів, не уточнивши, чи увійдуть вони до майбутніх законодавчих пропозицій.
Представник парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський наголосив, що для запровадження нових обмежень потрібні відповідні законодавчі зміни. Кабінет Міністрів і Міністерство оборони не можуть самостійно встановлювати такі санкції без належної правової підстави.
Отже, станом на 28 жовтня немає підтвердження, що блокування рахунків, арешт майна або позбавлення права керувати автомобілем уже затвердили як нові покарання за ухилення від мобілізації.
Наразі за порушення правил військового обліку під час воєнного стану передбачені адміністративні штрафи. За даними ТСН, їхній розмір становить від 17 до 25,5 тисячі гривень, а за повторне порушення протягом року — від 25,5 до 34 тисяч гривень.
Водночас ухилення від призову на військову службу під час мобілізації за наявності передбачених законом підстав може кваліфікуватися як кримінальне правопорушення за статтею 336 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає від трьох до п’яти років позбавлення волі.
Таким чином, наразі вже ухвалені зміни стосуються насамперед бронювання працівників і перегляду критеріїв критичності підприємств. Інші можливі заходи відповідальності ще потребують офіційних пропозицій та, у разі їх внесення, розгляду Верховною Радою.
