Авторизация
Ліс на дні Каховського водосховища
Днями науковці провели третю цьогорічну експедицію на дно колишнього Каховського водосховища під Запоріжжям. Тут дослідили молодий вербово-тополевий ліс, зафіксували нові види рослин і зустріли жовточеревого полоза, занесеного до Червоної книги України. Детальніше – "ЗаБор".
Третя цьогорічна експедиція співробітників Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України відбулася на території Національного заповідника «Хортиця». Дослідники працювали у вербово-тополевому лісі, який сформувався в південній плавневій частині острова на місці озер, що раніше сполучалися з Каховським водосховищем.
Місце осінніх досліджень обрали в останній момент через погіршення безпекової ситуації на моніторингових ділянках у Херсонській області, де науковці працювали навесні та влітку.
До експедиції долучилися фахівці Інституту ботаніки, заповідника «Асканія-Нова», Національного заповідника «Хортиця», Національного природного парку «Холодний Яр», Української природоохоронної групи та Брауншвейзького технічного університету в Німеччині.
Під час досліджень науковці вимірювали активність фотосинтезу, газообмін і дихання листків верби й тополі, а також дихання ґрунту. Крім того, визначали показники листкової поверхні та стану рослинності, а для подальших лабораторних аналізів відібрали зразки листків.
Окремо дослідники вивчали щільність деревостанів верби червонуватої та тополі чорної. На пробних ділянках площею 16 квадратних метрів вимірювали висоту й діаметр дерев, рахували живі та сухі гілки й визначали висоту крон.
Для оцінювання біомаси відібрали 20 дерев – по десять кожного виду. Як повідомили науковці, найвища верба сягнула 9 метрів. Це майже на два метри більше, ніж під час торішніх вимірювань.
Також дослідники склали 12 геоботанічних описів різних типів рослинності. Серед виявлених видів – ценхрус довгоколючковий, воловик Гмеліна та виноград звичайний. Крім того, науковці зустріли жовточеревого полоза, який занесений до Червоної книги України.
Зібрані матеріали допоможуть оцінити стан і продуктивність молодих деревостанів та з'ясувати, як верби й тополі пристосовуються до сезонних змін умов середовища. Дослідження також дадуть змогу краще зрозуміти формування нових екосистем на території колишнього Каховського водосховища.
До експедиції долучилися й представники медіа, які готували матеріали про вплив війни на природу, роботу науковців та відновлення природних процесів на звільненому від води дні водосховища.
