Авторизация
Насилля над дівчиною
18-річний студент запорізького коледжу, якому призначили 10 років за зґвалтування малолітньої дівчини, намагається скасувати вирок у апеляційному суді. Захист хлопця стверджує, що слідство нібито проігнорувало ДНК стороннього чоловіка на білизні дівчинки, відмовилося від її допиту в суді та побудувало звинувачення на суперечливих свідченнях. Детальніше – "ЗаБор".
Події розгорталися 21 лютого 2025 року в Космічному районі Запоріжжя. Обвинувачений – на той момент неповнолітній студент Фахового коледжу бізнесу та харчових технологій ЗНУ – дружив із потерпілою, якій на момент подій ще не виповнилося 14 років.
Згідно з вироком суду першої інстанції, того дня відбулося два окремих епізоди сексуального насильства:
Перший епізод (близько 15:30): Перебуваючи вдома у дівчинки, хлопець, скориставшись довірливими стосунками, дав їй канабіс. Це призвело до погіршення самопочуття малолітньої, викликало стан загальмованості та втрату координації рухів. Скориставшись її безпорадним станом, хлопець силою примусив її лягти, утримував власною вагою, зняв шорти та згвалтував.
Другий епізод (близько 22:00): Того ж вечора на вулиці хлопець знову зустрівся з дівчиною. За даними слідства, ще близько 20:00 він передав їй психотропну речовину амфетамінової групи. Ввівши її у стан чергового сп'яніння та знизивши здатність чинити опір, він завів потерпілу до під’їзду багатоповерхівки на вулиці Чумаченка, піднявся на один із поверхів, де насильно роздяг її та повторно згвалтував.
12 травня 2026 року Комунарський районний суд м. Запоріжжя визнав студента винним за ч. 4 ст. 152 КК України і призначив йому покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Крім того, суд зобов'язав його сплатити 200 000 гривень моральної шкоди на користь потерпілої та постановив внести відомості про нього до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи малолітніх.
Захисник обвинуваченого (адвокат) та його мати (законний представник) подали скарги до Запорізького апеляційного суду з вимогою повністю скасувати вирок та закрити кримінальне провадження. Вони заявляють про цілий пласт процесуальних порушень та фактів, які не вкладаються у версію прокуратури:
Невідома ДНК на білизні та постілі: За даними генетичних експертиз, на одязі потерпілої та постільній білизні виявили біологічний матеріал чоловічої статі, який не належить обвинуваченому. Слідство взагалі не з'ясувало, чия це ДНК і як вона туди потрапила. При цьому на одязі самого хлопця біологічних слідів дівчини виявлено не було.
Відсутність безпосереднього допиту в суді: Районний суд відмовився викликати й допитати малолітню потерпілу безпосередньо у залі засідань, обмежившись переглядом відеозапису її допиту на досудовому слідстві. Захист наполягає, що це позбавило хлопця права на перехресний допит та повноцінний захист, адже свідчення дівчини містили суттєві розбіжності щодо часу, місця подій, одягу та її дій після інциденту.
Сумніви щодо наркотичного сп'яніння: У матеріалах справи відсутні висновки токсикологічних або судово-медичних експертиз, які б офіційно підтвердили наявність канабісу чи амфетаміну в організмі дівчини. Захист зазначає, що експрес-тест «Снайпер 10» зберігався з порушеннями і був доставлений до поліції лише через кілька днів, а свідки у справі стверджували, що того вечора підлітки були тверезими.
Заблудження щодо віку: Обвинувачений стверджує, що не знав про реальний вік дівчини. Свідки в компанії підтвердили, що вона особисто казала всім, ніби їй вже виповнилося 14 років. Натомість суд поклав в основу вироку лише твердження батька дівчини, який заявив, що нібито особисто попереджав хлопця про вік доньки, хоча ці свідчення плутані й нічим не підтверджені.
Медичний стан обвинуваченого: Сторона захисту надала суду медичні документи про наявність у юнака еректильної дисфункції, що, на їхню думку, унеможливлювало вчинення повноцінного статевого акту. Проте суд першої інстанції відкинув ці дані без проведення належної судово-медичної експертизи.
Приховані процесуальні документи: Захист зауважує, що постанову про включення слідчого-криміналіста до групи та ухвали про арешт вилученого майна прокурори намагалися надати вже після завершення судових дебатів, що ставить під сумнів допустимість вилучених речових доказів.
Позиція прокуратури: засудження законне, а допит дитини — це травма
Прокурори у своїх запереченнях вважають вирок Комунарського районного суду повністю обґрунтованим і просять залишити 10-річний термін без змін.
Представники обвинувачення наголошують, що відсутність повторного допиту дівчини в суді була свідомим рішенням, спрямованим на запобігання її повторній психологічній травматизації. Допит на стадії досудового розслідування проходив у спеціально обладнаній «зеленій кімнаті» за участю дитячого психолога та під повний відеозапис, який суд дослідив і визнав допустимим доказом.
Щодо закидів захисту про медичний стан хлопця та сліди ДНК, прокуратура зазначає: показання засудженого були непослідовними (зокрема, його версія про те, що він міг випадково витерти руки білизною дівчини після гігієнічних процедур), а наявність діагнозу еректильної дисфункції сама по собі не виключає можливості вчинення дій сексуального характеру.
Що вирішила апеляція?
Запорізький апеляційний суд, розглянувши апеляційні скарги сторони захисту в закритому судовому засіданні, залишив вирок першої інстанції без змін, а скарги адвоката та матері – без задоволення.
Таким чином, вирок Комунарського районного суду міста Запоріжжя набрав законної сили: 18-річного студента остаточно засуджено до 10 років позбавлення волі з виплатою 200 000 гривень моральної компенсації та внесенням даних про нього до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи малолітніх. Наразі хлопець продовжує відбувати покарання.
