Авторизация
Українське видання LIGA.net поспілкувалося з українськими експертами про наслідки зупинки через обстріли двох найбільших метзаводів України. Металурги переживають вкрай складні часи, але безпекова ситуація – не єдина їхня проблема сьогодні.
У серпні 2026 року російські обстріли вивели з ладу два ключові металургійні підприємства, на які припадає 72% українського виробництва сталі: Запоріжсталь українського холдингу "Метінвест" та Криворіжсталь міжнародної корпорації "АрселорМіттал". Строки їхнього відновлення невідомі, а простій може спричинити вкрай негативні наслідки для всієї української економіки: починаючи від здорожчання будівництва і закінчуючи послабленням гривні.
До 2026 року українська металургія підійшла виснаженою проте не зломленою. Хоча одразу після повномасштабного вторгнення випуск сталі впав на понад 70%, п'ять здатних виготовляти цей металевий сплав підприємств на контрольованій території країни, відновлювали виробництво. У 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу внесли 5,5% у вітчизняний ВВП. Експорт металопродукції, враховуючи чавун, дав Україні 11,7% від усіх валютних надходжень за минулий рік.
Утім, вже у 2026 році тренд розвернувся до падіння. Головними негативними чинниками стали жорсткі обмеження на імпорт сталі з боку ЄС. З середини літа падіння прискорилось, але вже через безпекові причини, які вийшли на перший план проблем галузі.
Лише за п'ять перших місяців 2026 року кількість ракетних ударів по регіонах, де розташовані українські металургійні підприємства, зросла вдвічі-втричі, коментує LIGA.net аналітик профільного видання GMK-Center Андрій Глущенко. 11 серпня були пошкоджені енергетичні підрозділи та інфраструктура Запоріжсталі, а також основні й допоміжні потужності доменного виробництва. Наразі комбінат не працює, підтвердили LIGA.net в пресслужбі Метінвесту.
16 серпня, до подібних наслідків пошкодження основних об'єктів енергетичного та доменного виробництв – призвела атака на АрселорМіттал Кривій Ріг. Виробничі процеси заводу були частково зупинені, повідомили в компанії. На запитання LIGA.net про строки відновлення у пресслужбі АрселорМіттал не відповіли, пославшись на безпекові ризики. У Метінвесті вказали, що Запоріжсталь вже не вперше за повномасштабну війну зазнає обстрілів – проте масштаб уражень 11 серпня став безпрецедентним.
Наразі фахівці оцінюють пошкодження, визначають послідовність дій, шукають технічні рішення та необхідні ресурси для відновлення. Але називати конкретні терміни в Метінвесті вважають передчасним. Вони залежатимуть не тільки від характеру пошкоджень, а й від безпекової ситуації та деяких інших чинників, які компанія не може контролювати, пояснили в пресслужбі.
"Для повноцінного повернення Запоріжсталі до стабільної роботи недостатньо відновити лише виробничі потужності. Має працювати весь ланцюг – від постачання сировини до відвантаження готової продукції споживачам. Критично важливо для цього розблокувати роботу портів Великої Одеси", – наголосили в Метінвесті.
У 2025 році на Запорізький та Криворізький металургійні комбінати припадало 72% української виплавки сталі, каже Андрій Глущенко. Виходячи з цього, у разі повної зупинки цих двох підприємств її виробництво може зменшитись приблизно на 2 млн т до кінця 2026 року, підрахувала LIGA.net. Випадіння таких обсягів поставить під питання задоволення потреб внутрішнього ринку, додає спеціаліст GMK-Center.
Запоріжсталь і АрселорМіттал Кривий Ріг спеціалізуються на різних типах металопродукції: плоскому (таких як сталеві листи, рулони) та довгому прокатах (серед іншого, арматура) відповідно. Обидві категорії можуть застосовуватися під час будівництва, яке є основним драйвером споживання сталі в Україні.
Унаслідок уражень металургійних заводів Україні може знадобитися більше імпорту плоского прокату, а також, можливо, і довгого прокату, вважає старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква.
Налагодження імпорту може стати складним завданням. Україна ще у першому півріччі 2026-го збільшила ввезення металопродукції, але надходила вона переважно морським коридором з Туреччини. Метзаводи цієї країни, зокрема завдяки доступу до дешевих російських напівфабрикатів, пропонували нижчі ціни на прокат. Вартість металопродукції на європейському ринку для України дуже висока. Тому постачання з ЄС виглядають економічно недоцільними.
Через логістичні витрати зростання частки імпорту сталі неодмінно збільшить собівартість будівництва, підсумовує Амелін. У 2025 році будівництво зростало в обсягах не тільки завдяки новому житлу, але й через поточну потребу у відновленні інфраструктури, створенні інженерного захисту.
Амелін наводить приклад Укрзалізниці, в якій обіймає посаду незалежного члена наглядової ради."[За повномасштабну війну] в Укрзалізниці було зруйновано кілька десятків мостів, але ми їх дуже швидко відновлювали зокрема тому, що закуповували український метал. Без нього це буде робити важче і дорожче", – каже співзасновник Українського інституту майбутнього.
Вплив металургійної кризи не обмежиться будівництвом і може створити "каскадний ефект" негативних наслідків для всієї економіки, передбачає Амелін. Скорочення експорту та збільшення імпорту поглибить дефіцит торгового балансу, який у першому півріччі 2026 року вже зріс на $10 млрд рік до року. За підсумками 12 місяців торговий дефіцит може сягнути $89 млрд, прогнозував Нацбанк у своєму інфляційному звіті за липень.
