Тисячу років - війна…
На наші голови не падають бомби, люди не вмирають у бойових діях, нам здається що навколо панує мир, спокій і благодать. Та це не так. Війна йде, а розпочалась вона ще тисячу років назад. Філософський словник визначає, що - війна це спосіб розв'язання антагонічних суперечностей між двома націями чи класами. Згідно класифікації поданої редактором журналу "Перехід IV" Ігорем Каганцем у статті "Мова і Війна", людство протягом свого існування виробило сім основних видів бойових дій : - Силове протистояння, Економічна війна, Прихований геноцид, Організаційна війна, Інформаційна війна, Хронологічна війна та Духовна війна. Вважаючи її досить вдалою візьмемо за основу та розглянемо кожен із видів війни по окремості.
Велика Русь до моменту свого "хрещення" була потужною імперією яка обіймала чи не половину Євразії. Головною складовою економічного розвитку Великої Русі складали війни та походи. Січинський В.Ю. у книзі "Чужинці про Україну" приводить висловлювання Ібн-Хаукаля: -" Тепер не залишилося і сліду, ні від Булгара, Буртаса, чи Хозара, бо Русь напала (знищила) всіх їх, забрала в них всі ті краї і повернула до себе"(с.21) Великі прибутки приносили походи на грецьку Візантію, твердою рукою боронячи свої кордони. Зрозуміло, що така ситуація не усім подобалась. Окрім того Русь - Україна зі своїми родючими землями завжди була бажаною здобиччю для своїх сусідів…Що з цього вийшло розглянемо на прикладі вище означеної класифікації.
• Духовна війна. Найпершим об'єднуючим фактором для кожної людської спільноти завжди була і буде Віра. Саме Віра (як світогляд і розуміння дійсності) визначає чи буде нація яка її сповідує захищати своє рідне до "кінця" чи сподіваючись на "волю божу" підставить ліву щоку та "зніме з себе останню сорочку". Саме Об'єднані єдиним Звичаєм-Вірою у Рідних (Руських) Богів українці-русичі були не переможні, бо кожен воїн з малечку знав "той не рус еси хто за Русь загинуть не готовий". Не маючи змоги підірвати могуть Русі збройно, наші "добрі сусіди", а особливо Візантія (яка щорічно платила данини 750 кг. золота) цілеспрямовано займалися розкладанням (генетичним через змішані шлюби та ідеологічним через віру) князівської верхівки, що врешті решт дало змогу привести на трон сина рабині. Володимир, щоб втриматися на престолі за допомогою найманців варягів розпочав збройну духовну війну з русами. Наслідки відомі - тисячолітній занепад. Арабський письменник Аль-Марвазі писав:" Коли русини навернулися до християнства, релігія притупила їхні мечі й зачинила їм двері військового заняття, і перейшли вони до трудового життя й бідності, і скоротилися у них засоби для існування". Ви вдумайтеся маючи більше ніж 20 тисяч неперервної історії етносу... сучасні Україні лише -12 років. Від початку свого приходу християнство виступало на боці гнобителів (татар, московинів, поляків, німців та ін), твердячи про "богом даність влади". Візантійське християнство не постидалось ввібравши у себе усі наші звичаєві обряди, вкрасти назву нашої віри - Православ'я та щей зухвало стверджувати, що до приходу греків ми нічого не мали. Нас цілеспрямовано намагалися і намагаються відлучити від усього рідного, притаманного саме нам (а отже для нас найкращого!) позначивши його словом ярликом - язичництво. Незважаючи на відмінності розуміння Бога русичі до хрещення завжди діяли як єдине ціле, а сьогодні? Спочатку дві гілки христової віри (латинська і візантійська) шматували душу народу, далі три а сьогодні безліч гілок і конфесії. Сучасні чужорідні гнобителі добре розуміють доки в Україні буде панувати християнство і знову не буде об'єднана єдиною і багато проявною Рідною Вірою, можна далі продовжувати гноблення. Поки ми з'ясовуємо яка Віра краща чужорідні панують і сміються над тими хто вірить у їхні "казки".
• Хронологічна війна. Щоб надійно "закабалити" русів, потрібно знищити усі згадки про минулу велич і могуть, тому усі наші загарбники протягом тисячі років намагаються підмінити справжню історію - брехливою. Війна ведеться за кожну історичну особистість, історичну дату та трактування подій. Нашу історію приписують собі, стверджуючи що наші спадкові землі нам не належать. Саме так ми з русів-русинів стали українцями, більше того самі починаємо відцуровуватись від усього що у собі має корінь руське . Найвидатніших патріотів України-Руси описують, як нінащо нездатних людей, все також навішуючи їм ярлики - зрадник, вбивця, масон, алкоголік. Нас намагаються переконати що ми не мали своєї історії, мови, держави і взагалі що ми не існували і невідомо звідки взялись. Усе це потрібно, щоб затвердивши комплекс меншовартості серед пересічних українців та легше керувати ними, а по можливості звинувативши їх у чомусь (комплекс вини) ще ї вимагати контрибуції. Свіжий приклад, Волинські події, коли українців які на власні землі, захищаючись від загарбників взялися за зброєю, їх через п'ятдесят років звинувачують у "різанині". Напевно, скоро дійде до того, що Німеччина подасть на нас в суд, що ми знищили "мирно мандруючих " німецьких хлопців підчас Другої Світової війни.
• Інформаційна війна. Суть її полягає у тому, що життєво необхідна інформація викривлюється, замовчується, подається односторонньо. Це явище тотальне, крім справжньої віри і історії (для прикладу справжній текст Переяславської угоди між Україною і Московією так і ніхто і в очі не бачив), воно стосується майже усього. Народ у свої масі не знає правди майже ні про що, для нас за допомогою телебачення та газет створюють ілюзорний світ подій і наслідків, вміло балансуючи нацією на межі спокою і повстання. Та цього не досить, низькопробні фільми, агресивні мультфільми, русифікація, порнографія, "большые стирки", "проте" та інше, яке робиться з метою отупіння нації, це все прояви інформаційної війни, яка свідомо чи несвідомо ведеться проти нашого народу. Діючи за принципом "тисячу раз скажемо - свині, вони і зарохкають", нас намагаються переконати що ми найбільші нездари, нікчемні і ниці салоїди, хохли, що ми ніколи не могли і не можемо навести у свої державі порядку та і держави своєї ніколи не мали, а тому якщо нам чомусь погано то в усьому винний наш "менталітет". Нехай кожен подумає про себе, чи є він дійсно такий?
• Організаційна війна. Кожна спільнота (народ) має свою, століттями вивірену систему управління і організації. Внаслідок цього, запровадження не притаманної системи організації створює ефект "топтання на місці" замість очікуваного просування вперед - це і є організаційна війна. Для України вона теж розпочалась тисячу років назад коли князь -полукровка зруйнувавши Священний Звичай родового (варнового) устрою, приніс "ромеїськіі звичаї ". Що з того вийшло ми можемо ясно побачити по тому наскільки "сильними і потужними" ми стали. Сьогодні організаційна війна ще з більшим успіхом, свідченням цього є те що у державі панують економічно-кримінальні клани які "ставлять" і знімають кого їм заманеться не залежно від його "політідиології". Тому всі керують, а спитати не має з кого (відверто кажучи ще і нема кому). Нам розповідають що в Україні є ліві, праві, центристи, суть цього "жарту" починаєш розуміти тільки тоді коли перечитаєш анкети народних депутатів у графі національність. Не сподівайтесь, етнічних українців там лише 20 відсотків, а решта... та з них 300 доларових мільйонерів. Вгадайте з трьох раз якої національності "добродії" які посіли 90 відсотків керівних посад у державі ?Та це ще далеко не все. Різного роду фонди і до сьогодні вкладають гроші (у вигляді грандів) у ті громадські організації які навчають або запроваджують у суспільство якусь зовсім непотрібну для нас систему чи ідею, тим самим відволікаючи активну частину українського суспільства від реальної розбудови держави. Інша частина активних людей активно спрямовуються у спеціально створені "компетентними органами" партії чи політичні течії які відіграють роль "відстойників". Пару років безперспективної "політметушні" і людина стає "нормальною" починає думати про кусок хліба і родину, отже їй вже не до "суспільної активності". Тому зовсім не дивно, що сьогодні якась чужа чітко організована нація, організація чи клан, маючи певні матеріальні ресурси, сповідуючи "іконно християнські ціності", втоїжечас не обтяжуючи себе ніякої мораллю приходить до влади, захоплюють заводи, територію чи просто крадуть гроші розповідаючи, що " просто реформа пішла не туди".
• Прихований геноцид - цей тип війни добрий особливо підчас відкритих бойових дій, наприклад "невинна тактична помилка" Жукова і сотні тисяч українців вмирають лише в одній атаці, не говорячи про попередній голокост. Повертаючись до сьогодення, уявимо собі, що Україна ще має шанс з "третьосортної бананової республіки" вирватись у світові економічні лідери (а шанс насправді таки є!). Як тоді остаточно підірвати її потенціал? Держава без людей не існує, отже потрібно зменшити, а по можливості і знищити популяцію певної нації як виду. У цьому в пригоді стануть генетично модифіковані організми (ГМО), гормональні ніжки Буша, кока-кола з ортофосфорною кислотою та інші продукти з харчовими добавками, емульгаторами і консервантами. З допомогою такої тихої і непомітної "зброї" ми самі себе знищуємо навіть швидше ніж від прямої війни. У наших здорових генах накопичується "летальні гени", відтворюваність роду зменшується, ми вироджуємося і вимираємо, а нам розповідають про "наслідки Чорнобиля". У Європі та США є навіть такий термін - їжа для третіх країн. Та це не все є ще алкоголь, тютюн, наркотики. Хочете пошукати здорову молодь у великих містах чи "пропитих" селах ?
• Економічна війна. Сьогодні у часи загальної глобалізації між усіма державами існують потужні економічні зв'язки. Застосовуючи економічні санкції, не даючи доступ до ринків збуту чи то позичаючи гроші певній державі, країна-лихвар прикриваючись МВФ може керувати іншими як ляльками. Голод не тітка, знижуючи чи підвищуючи рівень життя народу через "своїх" чи куплених людей у керівництві державою, кожну націю можна як стадо овець гнати у потрібному напрямку, а отже вирішувати "антагоністичні суперечності". Вгадайте де і хто вирішує який рівень життя для українців достатній?
• Силове протистояння - це "останній" аргумент у "з'ясуванні" стосунків між певними державами (націями). Саме підчас нього відбуваються відкриті збройні сутички противників. Після руйнації Великої (Київської) Русі, Україна постійно веде війну для свого захисту. Виключенням з правилу виступають ті випадки коли вона знаходиться під чужим впливом або є складовою частиною якоїсь іншої імперії. Тому, якщо ми сьогодні не воюємо за незалежність то це стовідсотково означає що ми вже захоплені і підконтрольні, просто цього ще не усвідомлюємо. Тішимося що нема війни? Просто сьогодні цей спосіб війни не у пошані, адже він досить дорогий. Навіщо витрачати гроші і посилати своїх солдат на смерть, коли вже є достатньо методів щоб заставити нас робити усе що потрібно. Окрім того, внаслідок того, що світ поділений на зони впливу, не можна розпочати війну не зачепивши інтереси одного з монстрів геополітики (США чи Євросоюзу). Навіть США було змушене вести тривалу "роз'яснювальну" роботу та придумувати певний привід (зброя масового знищення) щоб у збройному протистоянні загарбати іракську нафту.
Тому шановний читач, замислися чи справді усе так як тобі здається у цьому світі. Маємо надію, що з допомогою цієї класифікації ти зможеш побачити ще сотні прикладів цієї тотальної війни на знищення яка ведеться проти українського народу.
Ти запитаєш що треба для того щоб виграти? Дуже просто, Віра-Ідея (національна), людські кадри та матеріальні ресурси. Тому, долучившись до формування хоча б одного з трьох складових цього Триглава Перемоги, ти доведеш, що ти не раб, а вільна та достойна людина і твоя нація-держава не збіговисько нікчемних "слюнтяїв", а основа білої цивілізації та місце щасливого майбутнього твоїх дітей.
Отаман Влад Вовкулака
Інформаційний центр Характерного Козацтва
www.kozaky.org.ua
Вход
Регистрация
FAQ
Поиск
Пользователи
